Позначки » історія

Дж. К. Честертон "Вітер і дерева" (із збірки есе "Великі дрібниці") (1909)

Я сиджу під високими деревами, над верхівками яких ширяє вітер так сильно, що здається, ніби живі листя гойдаються і кричать в радості і агонії одночасно. Здається,  ніби я сиджу на дні моря просто посеред якорів і шнурів, у той час як над моєю головою і над зеленими сутінками звучить вічний шум хвиль і рух великих кораблів.

Історія

Північне українське місто Чернігів - 2

Це маленький цвинтарчик біля Іллінської церкви (як храм зараз не діє)

історія

Північне українське місто Чернігів

Чернігів я мріяв відвідати давно. Старе місто, історія якого така ж давня як і Києва. Ну і храми XI століття теж кортіло побачити. І от я запинився у Чернігові на 2 дні. Ще 6 слів

Україна

Англійські професії - Історик з їжи

Таша Маркс, якій 29 років, працює Істориком з їжи. Вона мешкає на півночі Лондона зі своєю дружиною Фіоною, яка працює ПР-спеціалістом в сфері мистецтв (для тих, хто не знає – одностатеві шлюби в Англії дозволені з 2014 року). Ще 32 слова

Stories

Ніколо Макіявеллі

нар. 03.05.1469 р. у Флоренції
пом. 21.06.1527 р. у Флоренції

Метод пізнання: класичний республіканізм, політичний реалізм
Magnum Opus: «Державець»

М. був філософом, і він також був не філософом. Ще 17 слів

Philosophy

Томас Гобс

нар. 05.04.1588 р. у Малсбері (Вестпорт)
пом. 04.12.1679 р. у Хардвіку.

Метод пізнання: емпіризм, суспільний договір
Alma Mater: Оксфордський університет
Magnum Opus: «Левіафан»

Г. критикуючи схоластичну філософію, залишався номіналістом. Дедукцією Г. досліджував державу, індукцією — природу. Поряд з тим Г. як представник емпіричної традиції, виділив два види пізнання (чуттєве і логічне) і стверджував, що вплив на органи чуття лежить в основі не лише чуттєвого пізнання, а й логічного. Г. вважається засновником семіотики. Знаки він розділяв на такі групи:
– сигнали – різні звуки, що видаються тваринами для позначення тих чи інших дій;
– мітки – знаки, придумані людиною для позначення своїх цілей і намірів;
– природні знаки у власному розумінні слова (наприклад, хмари як знак дощу);
– довільні знаки у власному розумінні слова (це слова національних мов);
– знаки в ролі міток – слова, які слугують мітками для самого дослідника (а не знаками речей для інших). Це знаки міжлюдського спілкування, які використовуються для особистого вживання;
– знаки знаків, або «імена імен» – універсалії.

За Г. світ складається з матеріальних тіл. Предметом філософії повинні стати три тіла: природне, соціальне та створене. Г. стверджував, що людська етика формується із чуттєвої природи людини. Г. на відміну від Декарта, який ототожнював матерію з протяжністю, стверджував, що протяжність, або простір є властивістю матеріальності взагалі, а не тіла зокрема. Такими загальними властивостями, чи акциденціями також є рух, час, колір та ряд інших. Доказом факту, що простір є властивістю матерії, а не тіла, він вважав здатність тіла змінювати свою форму. У полеміці з Декартом Г. відкинув існування особливої субстанції, що мислить, доводячи, що річ, яка мислить є чимось матеріальним.

Щодо питання людської природи Г. дотримувався погляду Арістотеля і Цицерона на людину як на “політичну тварину”. Відправною позицією міркувань Г. про суспільство та державу є поняття «природного стану людей». Природний стан людей охарактеризовано у Г. як конфлікт, якого не можна уникнути. Оскільки всі блага обмежені, тобто не всі суб’єкти можуть отримувати обмежені блага в однаковій мірі, виявляються категорії суспільного договору і влади. Вихід із прихованої війни всіх проти всіх і стану «людина людині вовк» знаходиться в організації суспільства у державу . Замість істини (ergo ідеології) він постановив примат миру. Інше визначення «homo homini deus est» («людина людині бог»), стосується конструювання «мистецької людини та смертного бога».

Philosophy